Історія ліцею

          У 1904 році в селі Сукачі була побудована земська школа. Приміщення складалося із двох класних кімнат та квартири для вчителя. До революції в школі працював один вчитель та навчалося 30 дітей. Вони одержували початкову освіту. До Великої Вітчизняної війни діти також отримували лише початкову освіту.

     Під час Великої Вітчизняної війни, коли німці прийшли в село, вони зайняли приміщення школи і розмістили там свій штаб. Німці нагорнули землю аж до вікон. Через це, з часом, нижня частина школи згнила.

         Після війни школа стала семирічною. Добавилося два приміщення, в кожному з яких було по дві класні кімнати. Одна із будівель знаходилась на території нової школи. Одним із останніх директорів старої школи був Рибак Микола Панасович.

        Приміщення старої школи стало непридатним для навчання і виховання дітей. Тому в жовтні 1961 року за рішенням районного керівництва почалося будівництво нової школи. Перші кошти, які поступили на рахунок, відразу ж були використані. Був зроблений підвал школи, закуплено ліс. В 1962 році на рахунок знову поступили кошти і будівництво пішло повним ходом. Був зроблений перший поверх, покладено панелі для другого поверху. Все це було зроблено до осені цього ж року. Восени будівництво припинилося до 1963 року, коли знову з’явилися гроші. За цей рік був добудований другий поверх, накрили школу, зробили котельню, також були зроблені внутрішні роботи. Активну участь у будівництві брали учні школи та жителі села.

         11 січня 1964 року школярі прийшли в нову школу, в нові світлі класи. Школа вже була восьмирічною. Першим директором нової школи став Каранда Василь Іванович. Він же і займався її будуванням. В 1966 році за розпорядженням Київського облоно школа стала середньою. Перший випуск десятого класу відбувся у 1968 році. Замість одного учителя земської школи стало працювати 18 учителів, навчалось понад 350 учнів.

       Від початку роботи нової школи і до нашого часу директорами школи були: Каранда В.І., Зіняк І.Л., Сірош М.П., Квалівський М.І., Овсієнко П.П., Горбааченко А.І., Коноваленко П.І.,  Коноваленко Н.Ф., Артем'єва М. та теперішній директор Котусенко Л.В.

       Широколисті клени, білокорі берізки, стрункі ялини, квітучий бузок, так і горнуться до замріяної, з посмішкою на всі вікна будівлі школи. Височить вона на центральній вулиці села. Чорнобривцями зустрічає, відкриваючи щороку гостинно свої двері, галасливих дітлахів. 27 педагогів, як одна сім’я пильно вдивляються у дитячі оченята, допитливі і щирі, дещо налякані, бо первачки, і впевнені у своїх силах, бо вже стають на зміцнілі корила, бо вже випускники. За цей час школа вже має 59 медалістів.

    Лише сонячні промінчики зморщок у кутиках усміхнених очей свідчать про довгий шлях на педагогічній ниві – скільки промайнуло! А ноги впевнено, по – молодячому, стають на першу сходинку, в долоні тепло та спокійно лежить рука школярика, якого вперше заводить до школи. 

   "Нетрадиційні прийоми навчання учнів як засіб формування у них інтересу до навчання”, "Нестандартні форми роботи з учнями початкових класів”, "Блокова система вивченого нового матеріалу”, "Екологічне виховання учнів на уроках біології”, "Правове виховання в системі роботи школи” – ці та інші важливі проблеми в роботі сучасної школи стають у центрі дискусій на засіданнях МО та педагогічних рад.

    Сукачівський ліцей можна по праву назвати центром культурного, політичного, спортивно – масового життя села. Зустрічі з відомими артистами, діячами науки, культури збирають у стіни школи і дорослих, і молодь. Різноманітні вікторини, спартакіади, змагання об’єднують в єдину велику сім’ю всіх жителів села.

     Далеко за межі розлітаються випускники села. Але обов’язково злітаються на традиційні зустрічі з випускниками. І знову радіють творчим здобуткам школи, немовби самі стали призерами районних та обласних олімпіад, чемпіонами району з різних видів спорту. Радіють школярі, мріючи побачити себе уже спеціалістами різних мов, які ось стоять перед ними. Бачать себе спеціалістами різних професій.